лення, порвав листа, що сповіщав про бал у члена державної ради, і обманив дружину, переказавши запрошення усно; призначеного вечора в здоров'ї Анжеліки не було нічого сумнівного, і він міг повезти її на чудовий бал.
— Люба моя, — сказав він, коли, повернувшись із балу, помітив її засмучений вигляд, який його образив. — Люба моя, ваше становище заміжньої жінки, те місце, що ви посідаєте в товаристві, і достаток, яким ви користуєтесь, накладають на вас обов'язки, що їх жоден божественний закон неспроможний скасувати. Хіба ви не гордість вашого чоловіка? Отже, коли так, ви мусите ходити на бали, як я ходжу, і мусите з'являтися пристойно одягненою.
— Але, друже мій, що ж саме невдалого було в моєму одягу?
— Справа у виразі вашого обличчя, моя люба. Коли до вас підходить молодий чоловік і розмовляє з вами, ви робитесь така поважна, що жартівник міг би взяти під підозру міцність вашої чесноти. Ви, здається, боїтесь, щоб посмішка не скомпромітувала вас. Справді, ви так виглядаєте, ніби просите в бога прощення за гріхи, що можуть коло вас статися. Світ, мій любий ангеле, не манастир. А коли ти вже згадала за одяг, скажу тобі відверто, що стежити за модами й світськими звичаями, це — твій обов'язок.
— Невже вам хотілося б, щоб я показувала свої форми, як ті зухвалі жінки, які так декольтуються, що можна зазирнути нечистим оком на їхні плечі, на їхні…
— Є ріжниця, моя люба, між тим, щоб відкривати ввесь бюст, і тим, щоб надавати грації своєму корсажу, — сказав товариш прокурора, уриваючи її. — На вас напнуто потрійну низку тюлевого рюшу, який огортає вас до підборіддя; здається, ніби ви так само пильно просите свою кравчиху позбавити будьякої грації ваші плечі й обриси ваших грудей, як кокетка домагається від своєї таких суконь, що обрисовують найтаємніші форми. Ваш бюст був захований під такими численними складками, що всі глузували з вашої пересади. Вам було б дуже прикро, якби я повторив вам насмішкуваті вислови про вас.
258
