су ніколи не буває мільйоном, а, навпаки — мільйон їм здається за десять су. Коли кохання мусить захищати свою справу великими жертвами, то воно повинно також делікатно огортати їх покривом, погрібати їх у мовчазність; але, розкидаючи своє багатство й життя, виявляючи свою відданість, багаті люди користуються з світських забобонів, що надають блиску їхнім любовним безумствам; для них мовчання — говорить, а покрив — милість, тимчасом як моя жахлива бідність засуджувала мене на страшні муки. Мені не дозволялось навіть сказати: „Я люблю“ чи „Я вмираю“. Хіба це була відданість, кінець-кінцем? Хіба й це не була багата нагорода, що я приносив їй все в офіру? Графиня надавала надзвичайної ваги, вбачала неймовірну насолоду в найбуденніших випадках мого життя. Я, що раніш не дбав про свій туалет, тепер шанував свій фрак, як самого себе. Я б вагався, коли б мені дали вибирати: чи бути пораненим, чи розірвати свій фрак… Отже, ти мусиш увійти в моє становище і зрозуміти шаленість думок, дужу несамовитість, що збудоражувала мене дорогою, — може, дорога їх ще збільшувала. Я почував якусь пекельну радість, що опинився на вершині нещастя. Я вбачав в цій останній кризі віщування фортуни; але зло має безодні скарби. Двері мого готелю були напіввідчинені. Крізь відтулину в формі серця, зроблену у віконницях, я побачив світло, що падало на вулицю. Поліна та її мати, чекаючи мене, розмовляли. Я почув, як вимовили моє їм'я, і вслухався.
— Рафаель, — казала Поліна, — багато кращий за студентів сьомого номеру. Його біляве волосся такого красивого кольору! Чи ти не помічаєш чогось особливого в його голосі. Я не знаю, є щось таке, що зворушує серце? І потім, хоч вигляд у нього трохи гордий,
131
