вона, здавалось мені, як справжня актриса грає ролю; потім раптом тон, погляд, якесь слово будило в мені надії, але коли воскресле кохання відбивалось мені в очах, вона не витримувала їхнього проміння, ніяк не змінюючи ясности своїх поглядів; очі її здавались очима тигра, немов на них була металічна платівка. Таких моментів я її ненавидів.
— Протекція герцога де-Наваррен, — продовжуючи мову й ласкаво міняючи голос, сказала вона, — була б мені дуже корисна перед однією особою, яка всемогутня в Росії й без якої мені не обійтися, щоб домогтися правди в справі, що торкається разом і мого майна, і мого становища в світі, — це визнання мого шлюбу імператором. А герцог де-Наваррен ваш брат у других. Лист од нього вирішив би все.
— Я належу вам, — відповів я їй, — наказуйте.
— Ви дуже ласкаві, — продовжувала вона, стиснувши мені руку. — Приходьте обідати до мене; я вам все скажу, як сповідникові.
Ця жінка, така недовірлива, така обережна, од якої ніхто не чув і слова про її інтереси, збиралась, проте, радитися зі мною.
— О, як мені до серця тепер мовчанка, якою ви мене покорили! — скрикнув я. — Але я хотів би якоїсь ще сильнішої спроби.
В цей момент вона сприйняла сп'яніння моїх поглядів, не одкинула мого захоплення — отже, вона кохала мене. Ми прийшли до неї. На превелике щастя, фонди мого гаманця вдоволили кучера. Я чудесно провів у неї день, сам-на-сам з нею; це було вперше, коли я її бачив такою. До цього дня світ, стримана чемність та холодні маніри завжди розділяли нас, навіть підчас розкішних обідів; а тепер я був з нею,
144
