задовольняють наукові інтереси. Книгозбірням Київа в цьому разі не пощастило. До цього часу не зроблено ні одного опису стародрукованих церковно-слов'янських видань, що знаходяться в Київських бібліотеках.
В останні часи Всеукраїнська Академія Наук задумала скласти науковий опис церковно-слов'янських стародруків, що знаходяться в Київських книгозбірнях, особливо тих, що вийшли з українських друкарень. Така робота вже провадиться, але за відсутністю необхідних коштів іде не так швидко, як би це хотілось. Коли вийде в світ такий опис — невідомо.
Через це в цьому невеликому нарисі спробуймо дати самі короткі відомості про ті церковно-слов'янські видання, з XV-го до кінця XVIII-го в., що знаходяться в Київських бібліотеках, зазначаючи також і ті видання, які в той же час вийшли з українських друкарень на латино-польскій мові.
Самою великою збіркою церковно-слов'янських стародруків є збірка бібліотеки бувшої Київської Духовної Академії. В надрукованих каталогах цієї бібліотеки показано коло 450 церковно-слов'янських видань XVI–XVIII вв. Але зазначена кількість цих видань далеко не повна, позаяк не всі церковно-слов'янські та инші стародруки, що знаходяться в бібліотеці, увійшли в надруковані каталоги. Крім того деякі з стародруків маються тут в двох, трьох і більш примірниках.
Церковно-слов'янські стародруки, що знаходяться в бібліотеці бувшої Київської Духовної Академії, по місцю видання так розподіляються. Більш усього тут маються видань Почаївської друкарні — 84, а далі йдуть видання друкарень: Львівських — 79, Київо-Печерської лаври — 77, Московської — 76, Віленської — 19, Супрасльської — 46, Венеціанської — 14, Чернігівської — 13, Острозької — 8, Унівської — 8, Петербурзької 5, Могилівської — 4, Кутеїнської — 4, Гродненської — 3, Яської — 2, Єв'ю — 2, Клинцівської — 2, Новгород-Сіверської — 2, Стрятинської — 1, Дерманської — 1, Терговиської — 1, Рахманівської — 1, Гаражської — 1 та єпископії Римнічеської — 1. Решта — стародруки або без означення місця та року видання, або дефектні.
По часу видання ці стародруки розподіляються так: найстарішими виданнями є Венеціянські — 1519 р., а потім ідуть видання друкарень: в Гаражді — 1529 р., Віленської — 1575 р., Острозької — 1581 р., Дерманської — 1604 р., Стрятинської — 1606 р., Московської — 1610 р., Єв'ю — 1612 р., Львівських — 1614 р., Київо-Печерської лаври — 1619 р., Рахманівської — 1619 р., Кутеїнської — 1637 р., Яської — 1643 р., Терговиської — 1649 р., Новгород-Сіверської — 1676 р., Унівської — 1681 р., Чернігівської — 1681 р., Гродненської — 1691 р., Супрасльської — 1695 р., Могилівської — 1699 р., Почаївської — 1741 р., Римнічеської єпископії — 1761 р. Петербурзької — 1766 р. та Клинцівської — 1786 р.
Позаяк тут, за обмеженістю місця, не можна перелічувати всі видання тієї або иншої друкарні, що знаходяться в бібліотеці бувшої Київської Духовної Академії, то зазначимо лише видання або найстаріші, по кожній друкарні, або визначні чим-небудь иншим.
Найстарішіми Венеціянськими виданнями є видання воєводи Божидара Вуковича, чорногорця з Підгорніци: «Служебникъ», надрукований
