- 51 -
навкруги, здала ся мені викопаною могилою, що налагодила ся похоронити мене живим".
Єго ставили перед начальником, вписали в реєстр під число 191 рядовим 2-гої роти, поставили під міру, описали і відослали в казарми, де мусів жити разом з иншими жовнірами.
Якеж було щоденне жите Шевченка. О шестій годині рано барабан будив жовнірів, а за годину треба було виходити на муштру. Муштрувались цілих три години, відтак годину спочивали, обідали погану страву, а відпочивши знов годину, знов муштрувались дві години. Відтак була школа вчили титулів, назвиск всего начальства від фельдфебля до війскового міністра. Відтак вечеряли о девятій годині розганяли до казарми. Казарми низькі, погані хати, повно в них люда, повітрє густе, аж темне - всілякий парід зігнаний зі всіх сторон. І так ішов день за днем...
Приходить ніч в смердячу хату,
Осядуть думи; розібють
На стократ серце і надію,
І те що вимовить не вмію,
І все на сьвітї проженуть,
І спинять ніч: часи - літами,
Віками глухо потечуть...
І я кровавими сльозами
