цеховими приписами. Але се довго не тривало. Збільшена продуктивність праці викликана новими технічними уліпшенями і новими видайнійшими продукцийними методами, як мануфактура, а дальше, відкритє величезних золотодайних заморських ринків, почали поволи розсаджувати ті цехові обмеженя, а круг інтересів міщан почали розширяти на що-раз дальші і дальші території. Обіг товарів і виміна прибирають чим-раз ширші розміри — на світову арену виступає нова кляса великих купців, що своїм оком обіймає вже далекі-далекі виднокруги. — Давне заскаралупльованє міщан в тіснім кружку комуни починає зникати. З'являєть ся потреба якоїсь ширшої економічної території, з відповідною одноцільною орґанізацією політичною, опертою вже на ґрунті сих нових економічних інтересів… І от на такім доперва ґрунті і починає прозябати національна ідея, думки про національну єдність. Понятє вітчини розширяєть ся. Та вітчина, що колись-то, при давній, примітивній, натуральній господарці, при котрій кожде ґаздівство вповні собі вистарчало, було рівночасно і продуцентом і консументом — ограничала ся на вітцівську хату, вітцівське обійстє; вітчина, що з розширенєм поділу праці в самій громаді, а ще дальше, на село і місто — розширила ся вже на цілу громаду чи сільську чи міську, — та вітчина, тепер, коли місто взяло верх над селом, а круг інтересів міщанства, з розвитком техніки, почав що-раз
