більше розширювати ся і простягати ся на чим-раз дальші території, та колишня вузька вітчина розширяєть ся тепер далеко поза міста і поодинокі провінції і обіймає вже широку і велику територію, замешкалу людністю, зближеною до себе спільними звичаями, одежею, говором і т. п.
Рівночасно починає витворювати ся спільна національна мова. Бесіда міщан стає бесідою купців і учених, випихає з письма інтернаціональний церковний язик і сама починає виступати яко спільна цілій нації мова — мова національна. Ріжниці діялєктичні затирають ся. — Рівночасно починає витворювати ся і національна література, національна штука…
Нові економічні потреби домагають ся тепер відповідної орґанізації політичної, о новій територіяльній розтяглости. І цікаве бачимо явище. Ціла вязанка до-недавна цілком чужих собі міст, а дальше і провінції, до-тепер незалежні, з ріжними законами і формами правліня, з найріжнороднійшими цловими системами — зливають ся в оден нарід, в одну національну державу, з одним урядом на горі, одним для цілої нації законодавством, обваровані одним національним цловим кордоном, оперті на одній оружній силі, і то силі, до котрої втягаєть ся вже не оден стан, не одна кляса а — ціла нація… Повстає новий тип держав, новочасна держава, буржуазийна, держава — національна.
Національна держава, зорґанізованє нації в
