Цю сторінку схвалено
— 147 —
Росії — лише завдяки абсолютистичній формі правліня, а почасти не так ще розвиненому, як прим. в Австрії, капіталізмови, еманципацийна боротьба націй, що входять до неї, не могла проявити ся в яркіщій формі. Але ту, як і там, основою тої політичної еманципації є і буде — капіталізм, а єї висловником — буржуазія. В Австрії — є се еманципацийна боротьба «славянської» буржуазії з під визиску капіталу німецького, в Росії — боротьба «великоруської» буржуазії з під переваги капіталу польського, а дальше, що мусить наступити і то вже незадовго — еманципацийна боротьба української буржуазії з під визиску і переваги капіталу польського і «великоруського»[1].
- ↑ Що до еманципацийної боротьби «великоруської» буржуазії з під економічної переваги буржуазії польської — спеціально, то ту ся справа на разі сильно затемнюєть ся «великоруським» урядом, котрий ідентифікують звичайно з «великоруською» нацією. Через те може видати ся неможливим а навить і абсурдним таке твердженє, що сю еманципацийну боротьбу прийдеть ся перевести не гнобленій нації польскій, а «пануючій» нації «великоруській», не польскій буржуазії від «великоруської», а на відворот — «великоруській» від польської. Дальше, сю еманципацийну боротьбу затемнює також і боротьба польської буржуазії найзавзятійша в цілій Росії, проти росийського абсолютизму, сконцентрованого в нинішній пануючій династії походженя «великоруського». В кінци, затемнює сю справу, і то може найсильнійше, нинішна русифікацийна політика росийського правительства і брутальне гнобленє католицизму в «Королівстві польськім». Се викликує, цілком слушно, серед польскої суспільности велике огірченє і сильні протести. І се огірченє проявляєть ся нераз в такій острій
