і так що-раз більше починаєть ся забувати, — так і національні мови, колись, уступаючи місце мові інтернаціональній, поволи звужувати ся будуть до мови домашної, яка в відношеню до інтернаціональної мови стояти буде як прим. діялєкти до мови національної, аж в кінци, зійшовши до милих хоч і без жадної практичної вартости памяток минувшини, залишать ся, а остаточно — просто таки і забудуть ся…
Кінчу. Матеріяльна руїна, економічний упадок, розпад «основи руської нації» в Галичині — мужиків, їх еміґрація, причини сеї еміґрації — от і тло, на котрім прийшло ся мені з'образити стан суспільно-економічних і полічних відносин серед української суспільности — в теперішній порі, ґрунт, на котрий прийшло ся мені оперти ся в визначеню головної витичної лінії розвитку тих відносин — на будуче. Відслонюючи будучність, яка жде українську націю, бажав я вирвати українську суспільність з тої безрадности і апатії, в яку вона тепер попала, — а розсліджуючи теперішний стан суспільних, економічних і політичних відносин, серед яких приходить ся їй жити, і вказуючи на дорогу, по котрій піде дальший розвиток тих відносин, вказати їй і ясну мету єї загальній всеукраїнській роботі і покласти нову основу, новим, відповідаючим тій меті, проґрамам єї найблизшої практичної роботи.
