ком чогось иншого, а не причиною, і коли ту реліґія відограває якусь більшу як де инде ролю, то чи не завдячує вона се тій причині, котра ще тепер існує і через те і піддержує ті ріжниці і значінє релігії? Чи не відограває ту реліґія ролі «видимого знаку, невидимої», не так ще всім свідомої иншої ріжниці — може економічної? На разі не беру ся ще сего рішати.
На моє твердженє, що «Русини» в 1848 р. тому не могли взяти участи в революції буржуазийній, бо складали ся ще тоді лише з самих попів і хлопів, а не було ще «руської» буржуазії (через те також і пізнійше, коли почали витворювати ся буржуазийні народовці а з ними і троха живійший, ліберальнійший рух, — той рух мусів упасти, бо самі народовці були ще надто слабі, щоби могли були самі його піддержати і доби ти ся ним того чого хотіли, і мусіли опирати ся на хлопах), Ви відповідаєте коротко: «еманципація хлопів, лежала в основі всіх руських рухів з XVI в.» Така увага, уважаю, цілком не намісци. Щож з того, що хлопи бороли ся за свою еманципацію в XVI в.? Було колись, та минуло. Впрочім не тілько одні «руські» хлопи були такі «ліберальні», були ними також і инші, прим, німецькі. Та щож з того? Чиж тому, що колись хлопи були такими, чиж тому й тепер вони такими мусять бути? Чиж мусять вони і тепер бути основою всяких ліберальнійших рухів, не говорячи вже, поступових революцій? Колись і попи були «лібералами»а навіть і революціонерами. Чиж
