Перейти до вмісту

Сторінка:Баю-баю (1918).djvu/108

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
У сусіда.

Вже сусід мій жито сіє,
У сусіда зеленіє,
А у мене ні орано
І нічого не сіяно.


Та орав козак.

Та орав козак край дороги,
В його воли круторогі,
А ярмочка та кленові,
А занози та тернові,
Погоничі чорноброві.


Орач.

Ой ти, куме, ти Мусію,
Чи бачив ти чудасію?
Як у полі чоловік
Комарами орав,
Да три плуги поламав,
А мухами волочив —
Три борони потрощив.


Ой за гаєм, гаєм…

Ой за гаєм, гаєм,
Гаєм зелененьким,
Там орала дівчононька
Воликом чорненьким.
Наорала гони
На чотири милі,
Насіяла пшениченьки б
Аж — Боже мій милий!


Сівач.

На дубові, на вершечку,
Там посіяв козак гречку.
Узялася шура-бура,
Козакові гречку здула.
Ані гречки, ні полови,
Лиш сам козак чорнобровий.


Що ти робив…

Що ти робив, що ти діяв?
Чом ти жита не посіяв? —
— Посіяли добрі люде,
Як Бог вродить, то й нам буде.