Ця сторінка вичитана
У сусіда.
Вже сусід мій жито сіє,
У сусіда зеленіє,
А у мене ні орано
І нічого не сіяно.
Та орав козак.
Та орав козак край дороги,
В його воли круторогі,
А ярмочка та кленові,
А занози та тернові,
Погоничі чорноброві.
Орач.
Ой ти, куме, ти Мусію,
Чи бачив ти чудасію?
Як у полі чоловік
Комарами орав,
Да три плуги поламав,
А мухами волочив —
Три борони потрощив.
Ой за гаєм, гаєм…
Ой за гаєм, гаєм,
Гаєм зелененьким,
Там орала дівчононька
Воликом чорненьким.
Наорала гони
На чотири милі,
Насіяла пшениченьки б
Аж — Боже мій милий!
Сівач.
На дубові, на вершечку,
Там посіяв козак гречку.
Узялася шура-бура,
Козакові гречку здула.
Ані гречки, ні полови,
Лиш сам козак чорнобровий.
Що ти робив…
Що ти робив, що ти діяв?
Чом ти жита не посіяв? —
— Посіяли добрі люде,
Як Бог вродить, то й нам буде.
