Летіла сорока — гегече,
Сіла на столик — щебече.
Прилетіла сорока — чі-чі-чі!
Де мені сістоньки на печі?
Ворона клює собі щось, а сорока прилетіла до неї та й питається швиденько
— Чи ки́сле? Чи ки́сле?
А ворона одказує з протягом:
— Да̀-рма! Да̀-арма!..
Великі скоки — сороки.
Низькі поклони — ворони.
Летять галочки у три рядочки,
Зозуленька попереду.
Та всі галочки по лугам сіли,
Зозуленька на калині.
Та всі галочки защебетали,
Зозуля закувала.
Та чого ти куєш, чого малюєш,
Сивая зозуленько?
Чи жаль же тобі темного лугу,
Чи гіркої калини?
Та не жаль мені темного лугу,
Ні гіркої калини,
А жаль мені тої тополі,
Що росла у полі.
Та де я летала, та де я бувала,
На тій тополі спочивала.
Тепер її стято, гілля забрато,
Нігде сідати, одпочивати.
Закувала зозуленька
У садочку
Прихиливши головоньку
Ік листочку.
Про що ж вона у садочку
Кукувала?
Про що ж вона та куючи
Віщувала?
