Перейти до вмісту

Сторінка:Баю-баю (1918).djvu/83

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

На весілля насходилось
Гостей повні хати;
Щиголь почав, батькуючи,
Порядки давати.

По хазяйству клопоталась
Там перепелиця,
Куценькая, ситенькая,
Прегарная птиця.

Куропатка — пані-матка
Хати підмітала;
А дрохвичка-молодичка
Столи застилала.

Там дівочки-сусідочки
Прегарно співали,
А ворони, чесні жони,
Гостей частували.

Горобчики-молодчики
Шишки крали сміло;
Та приязно цвірінькали
Мов робили діло.

Красногруді снігирики
Заходились грати;
А журавель із чаплею
Пішли танцювати.

Танцювали, танцювали,
Сіли спочивати;
Сірий пугач дуже впився
Та й ліг серед хати.

Коло його чорний ворон
Здвигає плечима:
Сова в куток забралася,
Блимає очима.

Кулик-мужик забродився
По самі коліна,
Та й став шукать на пугача
Доброго поліна.

Вівсяночки-міщаночки
Зачали стрибати,
Ціцерухи-цокотухи
Стали щебетати.

Чорні шпаки, як чумаки,
Про Крим заспівали:
Як ходили у дорогу
Та сіль набірали.

На долівці розходився
Голуб волохатий:
Турчить, бурчить до горлиці:
„Ще я не жонатий“.

Одуд з ятлом наскочили —
Ну його клювати,
Бо привикли, щоб носами
Що-небудь довбати.

Зозуленька-голубонька
Почала кувати:
„Ку-ку, ку-ку, добрі люде,
Час додому спати!“

Чесні гості схаменулись.
Любо попрощались;
Стрепенулись, ізнялися
Та й порозлітались.