Проти сонця, де видненько.
Там свинки лежать гарненько,
А як тільки осінь прийде,
Зараз баба з хати вийде
І свинок отих разбудить,
Штурхне в боки, хвіст одкрутить,
Та ще й діда погукає. —
Нехай бабі помагає.
(Гарбузи).
Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
„Ой чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?“
Обівалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
„Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові“.
Обізвались огірочки
Гарбузові сини й дочки:
„Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові“.
Обізвалась морковиця,
Гарбузовая сестриця;
„Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові“.
Обізвались буряки,
Гарбузові свояки:
„Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові“.
Обізвалась бараболя.
А за нею і квасоля:
„Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові“.
Обізвався старий біб —
„Я задержав увесь рід!
Ой ти, гарбуз, ти перістий.
Із чим тебе будем їсти?“
— „Миска пшона, шматок сала —
От до мене вся приправа“.
Хрін каже: Я добрий з мнясом!
А мнясо каже: „Я й без хріну добре“.