Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/135

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Того же року Богдан Ружинський с козаки низовими, впадши* за Перекоп, барзо великії шкоди починили189.

1576. Квітня 18 кроль Стефан уїхал до Кракова і докоронован190.

Того же року Острополь заложено, і турецький цесар//арк. 127 зв. Будзик[1] взял191.

1577. Шолгеня убит192. Татаре Дубна добували193. І трясеніє землі було.

Того же року война гданськая, ізбито гдатчан апріля 17, а юнь[2] 10 кроль под Гданск ся рушил194. Татаре под Жаславлем[3] були листопада 2195.

Того же року комета була в Кракові скоро по заході солнца. І трясеніє землі було.

Того же року татаре маснії196 Острога добували і мало не добули, аж князь Василій197 поєднал їх і частовал в замку і вмісті з людьми татаре їли і пили.

Того же року кроль Стефан дал Подкову козака ве Львові стяти198.

Того же року писал Магмут до кроля, віншуючи* єму щастя на москвитина, леч пред ся написал, же «то єсть пан великий, перший на світі по кролю, пану моїм»199.

Того же року под Кесью убито москви 20 000200.

1579. Кроль Стефан пойде к Полоцьку облегши і взял201.

Того же року саранча була. Князь Острозький, воєвода києвський, Чернігова добувал202.

Року 1580. Як[4] Замойський гетьманом стал203. Остіка за зраду стято204.

Того же року Замойський Веліже і Усвят взял. Луки Великії наші взяли. Того же року Торопець спалили і Нівель взяли, потом Озерища, Порфу і Заволочьє взяли205.

1588. Князь Константин, крайчий*, син[5] князя Василія Острозького, у Базалії умер, похован ув Острозі206.

1590. Терлецький, владика луцький, і[6] володимир-

  1. Так в рукопису. Має бути «Бузин».
  2. Так в рукопису. Має бути «іюнь».
  3. Так в рукопису. Має бути «Заславлем».
  4. Так в рукопису. Має бути «Ян».
  5. Частина речення від слова «Князь» до слова «син», що помилково пропущена при переписуванні літопису, вміщена на цій же сторінці рукопису під текстом.
  6. Тут в рукопису не зазначено ім'я та прізвище Іпатія Потія, який тоді був володимирським єпіскопом.