Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/37

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


чено, що «мороз поморозил жито мая подполня»[1] У Острозькому літописцю під 1571 р. вміщено звістку, що «рок той бул неврожайний, люди з голоду умирали»[2]. Ненормальності в погоді відмічає автор Львівського літопису під 1598 роком, коли в першу неділю великого посту, яка в тому році припадала на 5 березня, гриміло і блискало[3]. Автор Острозького літописця розповідає, що в 1599 році «сніг великий випал на завтреє покрови, а потом згинул»[4]. Мабуть, осінь того року на Острожчині була дуже несприятлива, бо «люди сіяли на завтреє уведенія»[5], тобто сіяли озимину лише після 21 листопада. Автор Острозького літописця, мабуть, спеціально цікавився станом погоди, від чого залежав урожай хліба і добробут населення. Під 1601 роком у нього записано, що «осінь була мокрая, два місяця дождь непрестанно ішол»[6]. Запис під 1614 роком він цілком присвятив описові бурі, яка знищила багато вже зібраного хліба, що стояв у копах[7]. Під 1616 роком відмічено, що була велика засуха, а під 1619 роком записано, що «місяца мая дня 5 бул сніг в самий цвіт і не могла животина ходити на поле для снігу і морозу, а сіно було дорого»[8]. У Львівському літопису під 1637 роком відмічено, що «весна була барзо сухая, не хотіло ся нічого родити, але і трави не було»[9]. Ще гірше становище було в 1638 році, яке описано в тому ж літопису: «Весна була барзо сухая, не хотіл дощ падати, не хотіло ся нічого родити, а ні трава, і що ся було озимини оказало, то у свята зеленії мороз попсовал, а що сіяно ярини, то за посухою не сходило. Аж по святом Петрі дощ спал, тож почало сходити»[10]. Очевидно, недороди хліба на Львівщині в першій половині XVII століття були досить частим явищем. Лише під 1639 роком автор Львівського літопису відмічає, що «урожай бог дал над сподіваннє, бо ся бояли сіяти, ще б не було урожаю, і так мало сіяли. Але бог дал великий урожай…»[11].

Економічне становище західних областей України і, зокрема, ціна на хліб зумовлювалися також нападами на посіви шкідників сільськогосподарських рослин. Автор Острозького літописця відмічає, що 1541 року «саранча була великая»[12] і

  1. Див. стор. 101.
  2. Див. стор. 128.
  3. Див. стор. 102.
  4. Див. стор. 130.
  5. Там же.
  6. Там же.
  7. Див. стор. 132.
  8. Див. стор. 134.
  9. Див. стор. 116.
  10. Див. стор. 119.
  11. Див. стор. 120.
  12. Див. стор. 127.