Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/47

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


католицької церкви в громадських і політичних справах[1]. Саме політика короля, скерована на придушення православ'я, і спричинилася до неймовірного гноблення українського, в першу чергу, трудящого населення.

Надзвичайно характерний виклад звісток у Львівському літопису про так звану московську конфедерацію під 1615 роком: «Конфедерація була москевськая, во Львові ся скарбами ділили, і конфедерацію палили, і сами ся в нівущо пообертали»[2] і далі «Купилися знову конфедерати, а кроль росказал їх зносити. Теди, где заскочено, то імано і гублено. І ве Львові єдного дня под ратушем 19 порану стято, а ку вечеру в замку 6 так же стято, а старшину 4 панув в поле випровадили: Карвацького і Конського на паль убито, а Сцібора і Сума четвертовано. Такую їм нагороду дано»,— підсумовує автор літопису у звістці під 1616 роком[3]. Це була одна з найзгубніших для населення конфедерацій. Після провалу інтервенції проти Російської держави частина польського війська, що була під Москвою, в грудні 1612 року організувала конфедерацію проти короля Сигізмунда III, вимагаючи збільшення і своєчасної видачі оплати за службу у війську та виводу з Росії. Весною 1613 року конфедерати розбрелися по верхньому Поволжю і грабували та убивали місцеве населення, аж поки влітку того ж року не були розгромлені російськими партизанами («шишами») і тільки частина їх прорвалася в межі Польщі. Тут вони обрали центром свого розташування Львів і продовжували нещадно грабувати населення. Весною 1614 року (а не 1615, як сказано в літопису) під тиском військ гетьмана Ст. Жолкевського, одержавши від короля значну суму грошей, конфедерати зробили оголошення про саморозпуск. Але й після цього вони не розійшлися по домах, а продовжували безчинствувати. За наказом короля конфедерати були розгромлені і жорстоко покарані. Слід зазначити, що звістки літопису точно відповідають відомостям, які містяться в донесеннях королю коронного гетьмана Ст. Жолкевського, що керував операцією по розгрому конфедератів[4], але треба мати на увазі, що ці події відносяться не до 1616 року, як значиться в літопису, а до 1614 і 1615 років.

Як бачимо, у звістках, що стосуються рокошів і конфедерацій, виразно позначаються політичні тенденції авторів обох літописів. Незважаючи на те, що літописці обстоювали інтереси

46

  1. В. Гребеньский, История польского народа, СПб., 1910, стор. 99, 101, 176.
  2. Див. стор. 103.
  3. Див. стор. 103.
  4. St. Żółkiewski, Pisma, Lwów, 1861 (далі — C. Жолкевський, Писання), стор. 219 — 221, 230 — 240; див. також Д. Зубрицький, Хроніка міста Львова, стор. 243—248.