Могилу[1]. Блискучі перемоги об'єднаних сил над турками обіцяли їм значні успіхи в боротьбі за свою незалежність. До 1600 року Михайло Хоробрий об'єднав під своєю владою всі землі давньої Дакії[2]. Та інтриги проти хороброго господаря бояр, яких він позбавив права необмеженої влади над селянами, а також протидії сусідів — Австрії і особливо Польщі, яким міг загрожувати міцніючий господар,— привели його до загибелі. Михайло Хоробрий загинув 19 серпня 1601 року; його по-зрадницькому було забито агентами австрійського імператора Рудольфа II[3]. Лише передчасна смерть Михайла Хороброго допомогла Польщі утвердити над Молдавією владу Ієремії Могили, що дуже дорого обійшлося молдавським трудящим, бо крім щорічної данини туркам у розмірі 40 тисяч злотих, Ієремія сплачував щороку 28 тисяч злотих польському королю[4].
Під 1612 роком автор Львівського літопису подав ще одну звістку, що стосується молдавських справ: «У Волосіх побито польськоє войсько с Потоцьким, без волі королевської поїхал»[5]. Це черговий епізод з історії втручання Польщі у внутрішні справи Молдавії. Під час господарювання в Молдавії ставленика Польщі Ієремії Могили, Польща для захисту своїх інтересів тримала в Молдавії збройні загони, які грабували населення і чинили безчинства, що викликало велике обурення молдавського населення[6]. Після смерті Ієремії, що настала 10 липня 1606 року, і його брата Симеона, який був молдавським господарем після Ієремії й помер 24 вересня 1607 року, настав період затяжної боротьби між їхніми наслідниками за престол, що привела до розколу боярства на два ворожі табори і до нескінченних війн. Господарем Молдавії з листопада 1607 року продовжував залишатися ставленик Польщі, син Ієремії, Костянтин Могила. В листопаді 1611 року ставленик Туреччини Стефан IX Томша за допомогою татар усунув Костянтина з господарства і став господарем Молдавії. Костянтин Могила втік у місто Хотин під захист поляків. Його шурин Стефан Потоцький, сподіваючись на допомогу короля, але без його відома і згоди, з загоном польського війська, що налічував 6 тисяч чоловік, вступив у Молдавію з метою відновити на господарстві Костянтина Могилу. У битві під містечком Корнуллуй-Сас біля ріки Прут татарський загін у складі 30 тисяч чоловік на чолі з Стефаном Томшею розгромив поляків. Лише незначна частина їх врятувалася втечею, а більша частина разом з Стефаном Потоцьким потрапила в полон. Щоб відомстити полякам за вчинки Потоцького, тата-