тор літопису намагався підкреслити факт поразки козаками поляків у битві під Куруковом.
Наступальні сили українського народу у збройній боротьбі проти польської шляхти зростали з кожним роком і зрештою дійшло до повстання 1630 року, що було важливою подією в історії боротьби українського народу проти польсько-шляхетських загарбників, яка передувала визвольній війні 1648 — 1654 років. Слід зазначити, що опис повстання 1630 року, як відображення збройного виступу українського народу проти польських феодалів, у обох літописах займає чільне місце.
Автор Острозького літописця у стислій формі, чіткими виразами описав повстання 1630 року і відверто виявив своє позитивне ставлення до цих подій: «Поляци, посполитоє рушення, хотіли козаков знести і стали обозом под Переясловлем і кілька крот потреби міли. І поражені поляци от козаков, і мало що ся остало войська ляцського, і мусили єднати козаков і примир'є взяли. Ліпей здобилися козаки дома, ніже на море ходячи. Ні єдин шляхтич не пришол до дому, а черні без лічби, жолнірства, німцов — все там полегло»[1]. Безперечно, літописець втрати поляків значно перебільшив, але йому ніяк не можна відмовити у патріотизмі і доброзичливому ставленні до українських козаків.
Автор Львівського літопису особливо багато уваги приділив описові повстання 1630 року, події, яка в той час, очевидно, була в центрі уваги всіх верств українського населення, коли селянсько-козацькі маси на чолі з талановитим організатором і керівником Тарасом Федоровичем (Трясилом) могутньою лавиною піднялися на боротьбу проти польсько-шляхетських загарбників і гнобителів.
Звістки Львівського літопису під 1630 роком мають виняткове значення для історичної науки, бо вони є єдиним описом цієї найважливішої події з історії боротьби українського народу проти польсько-шляхетського панування початку XVII століття на Україні. Подібного опису досі не виявлено в будь-яких інших тогочасних документальних або літературних джерелах.
Як уже говорилося вище, свій опис повстання 1630 року літописець склав на основі документа, створеного гетьманом Орендаренком[2]. Щоб пересвідчитися, в якій мірі авторитетне джерело, використане автором літопису для опису подій повстання 1630 року, варто визначити політичне обличчя гетьмана Оренди, або Орендаренка, як його ще називали, що, за словами літописця, сам писав і розповсюджував свої «новини»[3]. Наявні в науковому обігу джерела дозволяють це зробити.
