Сторінка:Без автора. Львівський університет (б. д.).djvu/3

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

університеті є три академіки /Возняк і два руских/, є кілька докторів, доцентів і професорів. Військову справу вчуть старшини від капітана до генерал-майора. Викладачів, які були арештовані чи "каялися" перед радвладою немає, таких до університету не допускають, або відразу звільняють. Викладачами можуть бути лише люди "воспітані і сознательні". Матеріяльне забезпечення викладачів порівняно низьке, місячна зарплата 1000–2000 крб /з тим, що такий викладач має старих родичів, жінку і дітей/. Чи викладачі беруть якісь хабарі годі сказати, бо за це викидають з праці і судять. Якщо навіть існують хабарі то хіба від кількох тисяч вгору, тобто такі, що за них не жать потерпіти.

В науці крім основних фахових предметів найбільшу увагу звертається на "Основи марксизму-ленінізму" /4 год. щотижня/, історію партії, економіки СРСР і т. п. Характерне те, що до економіки нема спеціяльних сталих підручників, тому що курс економіки часто міняється. Виклади ведеться з поодиноких брошур, які після науки стягається. Останній підручник "Економія СРСР" стягнений тому, що в ньому забагато імперіялістична Америка допомагала Радянському Союзові під час війни. Викладачі "Основ", "Історії партії" і їм подібних большевицьких наук дістають подвійну зарплату в порівняння з викладачами інших дисциплін і на кожному кроці мають більші права.

В університеті кожний факультет має свої лабораторії і експериментальне приладдя, які є потрібні до науки. Кожний факультет має свою бібліотеку, де визичається книжки потрібні до науки.

Найгіршим тягарем для студентів є те, що на кожному кроці треба тримати себе в руках, уважати, щоби не виговоритися перед кимось, що на кожному кроці можна стрінути агентів чи провокаторів. Як говорять студенти що в університеті є 8 кімнат, де кожний відділ факультету має свою залізну вогнетривку шафу. В тих шафах є для кожного студента спеціяльна папка, куди заноситься все, що довідається "неблагонадійного" про даного студента. Вступ до тих кімнат дозволений тільки парторгові і іншим вищим чиновникам. Секретар комсомолу, а навіть райкому комсомолу туди вступу не має. Один з студентів оповідає, що нас на квартирі /у гуртожитку/ мешкає 4-ох і ми маємо від своєї кімнати ключ, якого нікому не даємо. Одного разу в помешканні були замножилися блощиці і ми посипали деякі речі порошком проти блощиць. Коли я повернув з лекцій завважив, що порошок той стряшений хоч всі речі стояли так, як стояли. Дальше я переконався по спеціяльно укладених речах, що перевірка гуртожитків відбувається часто.

За найменший прояв нашої діяльності слідують репресії. При кінці 1949 р. на одному з відділів факультету української мови і літератури були поширені наші листівки. В короткому часі з цього відділу звільнили і заарештували більше як 10 студентів. За що їх звільнено офіційно не говорилося, хоч про це всі знали

Після атентату на Галана і візиту Львова Хрущовим лише з політехніки звільнено і заарештовано коло 200 студентів за "неблагонадійність".

Під час зимових фері 1949/50 р. всі студенти інститутів і університету дістали реферати на тему "Буржуазні націоналісти на службі імперіялістів", "Ватикан — оплот міжнародної реакції" і "Велика дружба українського і російського народу". Кожний студент мав один з тих рефератів відчитати в родинному місті чи селі і принести потвердження одного партійного, що він це виконав. Студенти місцеві мало відчитували реферат про "Буржуазних націоналістів". Один студент з Дрогобицької області не приніс посвідчення про відчитання реферату, за те він дістав 10 рефератів і в свойому селі мусів що через два дні робити збори, щоб відчитати всі 10 рефератів.

Студенти географічного факультету, які мають практичні заняття в терені з картами спеціяльними, дістають спеціялку в 1-25000000 цілої Галичини. При видачі карт на руки студентові, всі аркуші карт перераховується і важиться а студентові видається розпису, де зазначується, що за втрату одного аркуша з карти /всіх є коло 80/ чекає 10 літ тюрми. Карт цих не вільно брати зі собою на села, а залишається в районі в спеціяльно призначених на це вогнетривких шафах, а студент на село може від'їжджати тільки з копією, потрібного йому