Перейти до вмісту

Сторінка:Берестейський мировий договір (9 лютого 1918 року).pdf/2

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Тому, що Український Народ в протягу сучасної світової війни проголосив себе незалежним і виразив бажання привернути мирний стан між Українською Народньою Республїкою і державами, що находять ся у війнї з Росією, постановили правительства Нїмеччини, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини заключити мировий договір з правительством Української Народньої Республїки; вони хотять сим вчинити перший крок до трівалого і для всїх сторін почесного світового мира, котрий не тільки має покласти кінець страхіттям війни, але також має вести до привернення дружнїх відносин між народами на полї полїтичному, правному, господарському і умовому. В тій цїли повновласники вище означених правительств, а саме:

за Правительство Української Народньої Республїки:

Члени Української Центральної Ради
Пан Олександер Севрюк,
Пан Микола Любинський і
Пан Микола Левітський,

за Цїсарсько-Нїмецьке Правительство:

державний секретар заграничних справ, Цїсарський Дїйсний Тайний Радник, Пан Ріхард фон Кільман,

за ц. і к. Спільне Австрійсько-Угорське Правительство:

Мінїстер Цїсарського і Королївського Дому і заграничних справ його ц. і к. Апостольського Величества Тайний Радник, Оттокар граф Чернїн фон і цу Худенїц,

за Королївсько-Болгарське Правительство:

Президент мінїстрів, Пан др. Василь Радославов,
Посол, Пан Андрій Тошев,
Посол, Пан Іван Стоянович,
Військовий повновласник, Пан полковник Петро Ґанчев,
Пан др. Теодор Анастасов,