Перейти до вмісту

Сторінка:Берестейський мировий договір (9 лютого 1918 року).pdf/3

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

за Цїсарсько-Османське Правительство:

Великий Везир Талат Паша,
Мінїстер справ заграничних Агмед Нессіми Бей,
Й. В. Ібрагім Гаккі Паша,
Ґенерал Кавалєрії Агмед Іццет Паша,

зібрали ся в Берестю Литовськім до навязання мирових переговорів і по предложенню своїх повновластей, які признано добре і належно виставленими, згодили ся на слїдуючі постанови:


Стаття I.

Українська Народня Республїка з одної і Нїмеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина з другої сторони заявляють, що воєнний стан між ними покінчений. Сторони, заключуючі договір, рішили ся на далї жити взаїмно в мирі і дружбі.


Стаття II.

1. Між Українською Народньою Республїкою з одної і Австро-Угорщиною з другої сторони, о скільки ті дві держави граничитимуть з собою, будуть ті границї, які істнували між Росією і Австро-Угорською Монархією перед вибухом війни.

2. Дальше на північ ітиме границя Української Народньої Республики, починаючи від Тарнограду, загально по лїнїї Білгорай–Щебрешин–Красностав–Пугачів–Радин–Межиріче–Сарнаки–Мельник–Високо-Литовськ–Каменець-Литовськ–Пружани–Вигоновське Озеро.

Подрібно установлюватиме границю мішана комісія після етнорафічних відносин і з узглядненням бажань населення.

3. На випадок, якби Ураїнська Народня Республїка мала граничити ще з якою иншою державою з Почвірного Союза, то що до того застерігають ся окремі умови.

Стаття III.

Опорожнювання занятих областей почнеть ся негайно по ратифікації сього мирового договору.

Спосіб переведення опорожнення і передачі опорожнених областей означать повновласники інтересованих сторін.