Сторінка:Берченко Є.В. Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина (1930).djvu/17

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Капулівка (Криворізької округи); сюди таки можна залічити села Олександрівку (Криворізької окр.), Авули (Дніпропетровської окр.). Серед мальовання по цих селах подибуємо найрідші зразки; вони дають нам змогу встановити зв'язок наступности поміж цим родом, формою народньої творчости і іншими її формами, що на них можна простежити, як еволюціонували мистецькі форми орнаменту.


IV. МАТЕРІЯЛИ, ЩО ВЖИВАЮТЬ ЇХ НА МАЛЬОВАННЯ.

«Квітчають» свою хату, себто розмальовують її, найчастіш молодиці, рідше — молоді дівчата; трапляються, що й жінки дозрілішого віку прикрашують свою хату мальованням, а по селах, де мальовання переводиться або вже геть перевелося, славу вмілих виконавиць нераз мають старезні баби. Щоб до малювання бралися чоловіки, трапляється дуже нечасто.

Селянки-художниці здебільша зовсім неписьменні, ніде не вчилися, рідше малописьменні. З молодих дівчат цікавляться й малюють тії, що або й трохи до школи не ходили, абож училися дуже недовго, одну зиму, напр. Хто закінчив школу — не малює зовсім і не цікавиться тим малюванням.

У виборі фарбовин, як і в заміні одного роду фарб на інші, українка-малярка лишається вірна давнім традиціям українським: по глухих селах, загублених десь у степу, далеко від міст — так мов би ми вглиб давніх часів віддалялись — бачимо, як українка вживає на своє малювання різнобарвних глин; а їх українці віддавна собі вподобали. Абож вона дає свою барвисте мальовання рослинними фарбами, соком з трав, ягід або квіток. І подібно, як пізнішими часами в XIX ст. у тканих килимах ніжні рослинні фарби замінено на яскраві анілінові, так само і в малюванні анілінові фарби мало не зовсім витиснули й рослинні, і фарби з різнокольорових глин (земляні фарби) по селах недалечко міст.

Є тепер села, де один ґатунок фарб витискає інший; цей переходовий момент дає мальовання мішаних фарб: глиняних, рослинних і анілінових (Капулівка, Олександрівка)[1].

І як на гаптування золотих та срібних ниток уживано, так

  1. Тільки ж немає села, де б не знайшлося мальовання, виконаного фарбами з глин; вживають їх звичайно й далі щонайбідніші селянки, не маючи за що купити фарб з аніліни.