ментом, а серед нього дають невеличкі рожево - червоні та жовтоцинамонові плями.
5) Буре тло (червона глина та сажа).
Тільки село Капулівка знає таке багатство кольорових фонів, тільки тут подибуємо це інтенсивне чорне, темносинє й блакитне тло.
У с. с. Олексіївка (Чортомлик) та Перевізні Хуторі (Криворізької округи), де мальовання під килим теж дуже поширене, його дають на сірому, бурому тлі. Опріч того, тут трапляється рожеве (сомон) тло, що його добувають, змішуючи червону й білу глину.
Село Олександрівка, де мальовання на стіні над ліжком дуже часте, але де назву воно має »же «одіяло», його дають здебільша на білому тлі стіни, роблячи барвне облямовання. Біле, невгральне тло лишає повну волю користувати з цілої налети без такого тонкого добору фарб, як тоді, коли тло кольорове; але в цьому мальованці немає вже тієї оздобности кольорового тла, що так споріднює його з стародавнім килимом.
Те саме й у композиції орнаменту, що ним розмальовують це тло. Мальовання с. Капулівки здебільшого дає ту саму композиційну схему, що є звичайна для мальовання цього ґатунку тепер но інших селах. Ця композиційна схема, загалом бравши, така: облямовий прямокутник мальовання мають як композиційну цілість; його заповняють зцентралізованим ритмічно викінченим орнаментом; осередок звичайно виділяють обводом більшого діяметру, що заповнюють рослинним орнаментом; рослинним орнаментом дають і кутові заповнення (табл. XXVI, XXIV, мал. 2); ця основна композиційна схема, іноді з деякими варіяціями[1] домінує в мальованні - килимах; цю композиційну схему бачимо па датованих тканих килимах XIX сторіччя. Але серед мальовання - килимів села Капулівки трапляються зразки, що композицією своєю сягають куди давніших пам’яток килимарства, свідчачи про найближчий зв’язок няступности поміж цими двома формами народный творчости, що заступили одна одну. Зразки ці дуже нечасті, вони не відновляються. Один із них довелося мені бачити вже
- ↑ 3 варіацій найчастіші: замість одного обводу дають два, що забирають центральну частину поля в мальованні (табл. VII, мал. 2, XX, XXI).
