Сторінка:Богдан-Ігор Антонич. Зелена Євангелія. (1938).djvu/15

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


ПЕРША ГЛАВА БІБЛІЇ

 

Коли співав ще камінь, мали крила змії
і Ева одягалась в черемхове листя,
тоді буйніший і хмільніший вітер віяв
і море сяяло під зорями сріблисто.

Коли із яблуні зірвала Ева місяць,
у раї збунтувались буйногриві леви.
Адамові сини по світі розійшлися,
здвигаючи міста і тереми для Еви.

4. квітня 1935.

 

ВЕСІЛЬНА

Для Олечки

Послухай: бє весільний бубон
і клени клоняться, мов пави.
В твоє волосся, моя люба,
заплівся місяць кучерявий.

Чому пригасла скрипка трохи,
чому тремтить твоя долоня?
Ніч срібним сяйвом, наче мохом,
обмотує підкови коням.

12. березня 1935.

15