Перейти до вмісту

Сторінка:Богдан-Ігор Антонич. Зелена Євангелія. (1938).djvu/16

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ВЕСІЛЬНА НІЧ

 

Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить?
Дивись, як сяє мерехтливо
у вікна місяць — чару келих.

Хрещатим мохом і коханням
нас оплете нестямне щастя.
Сто місяців тремтить зарання
у снах гарячих і квітчастих.

10. березня 1935.

 

ХМІЛЬ

 

Дівчино — хмелю весняний,
довкола мене оплетися!
Кують нам дятлі з моху сни
і в сто гаях лопоче листя.

Весна омаєних весіль
і кожна ніч, немов отрута.
Твоїх долонь ласкавий хміль
і тайна щастя незбагнута.

9. березня 1935.

16