Сторінка:Богдан-Ігор Антонич. Зелена Євангелія. (1938).djvu/16

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Весільна ніч

 Палає ніч пташиним співом.
 Хто ж, люба, ложе нам постелить?
 Дивись, як сяє мерехтливо
 у вікна місяць — чару келих.

 Хрещатим мохом і коханням
 нас оплете нестямне щастя.
 Сто місяців тремтить зарання
 у снах гарячих і квітчастих.

10. березня 1935.

Хміль

 Дівчино — хмелю весняний,
 довкола мене оплетися!
 Кують нам дятлі з моху сни
 і в сто гаях лопоче листя.

 Весна омаєних весіль
 і кожна ніч, немов отрута.
 Твоїх долонь ласкавий хміль
 і тайна щастя незбагнута.

9. березня 1935.

16