Сторінка:Богдан-Ігор Антонич. Зелена Євангелія. (1938).djvu/19

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Малий гимн

 Стріла намірена до льоту,
 струна настроєна до гри.
 Червоні зорі, мов монети,
 в калитці вечора лягли.

 А серце? Серцю лиш пяніти,
 тремтіти і кохать йому.
 Звеличую усоте вітер,
 звеличую стокроть весну.

12. березня 1935.

Портрет теслі

 Він був закоханий в мистецтво і мистець в коханні,
 тесав церкви стрільчасті й чарував жінок,
 тесав слова надхненні й на скрипці грав квітчастій.
 Горіли молодиці і дівчата в пянім щасті.
 Ой, неодна згубила з них вінок!

 Коли умер, лишились його твори:
 дзвінкі пісні й церкви сріблистобанні.
 Дяки співали і співали хори,
 церкви були в смеречину убрані.
 Ой, голосило в кучерявий ранок
 дванадцять найкращих коханок.

4. квітня 1935.

19