Сторінка:Богдан-Ігор Антонич. Зелена Євангелія. (1938).djvu/19

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

МАЛИЙ ГИМН

 

Стріла намірена до льоту,
струна настроєна до гри.
Червоні зорі, мов монети,
в калитці вечора лягли.

А серце? Серцю лиш пяніти,
тремтіти і кохать йому.
Звеличую усоте вітер,
звеличую стокроть весну.

12. березня 1935.

 

ПОРТРЕТ ТЕСЛІ

 

Він був закоханий в мистецтво і мистець в коханні,
тесав церкви стрільчасті й чарував жінок,
тесав слова надхненні й на скрипці грав квітчастій.
Горіли молодиці і дівчата в пянім щасті.
Ой, неодна згубила з них вінок!

Коли умер, лишились його твори:
дзвінкі пісні й церкви сріблистобанні.
Дяки співали і співали хори,
церкви були в смеречину убрані.
Ой, голосило в кучерявий ранок
 дванадцять найкращих коханок.

4. квітня 1935.

19