Сторінка:Богдан-Ігор Антонич. Зелена Євангелія. (1938).djvu/21

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


ЗОЗУЛЯ

 

Ой, закувала знов зозуля.
Мабуть кує вже сотий раз?
Вже двадцять весен в юних гулях
відмірюю піснями час.

Роса сріблилась на малинах,
хлопя молилось до весни.
Зозулями хвилини линуть
і хлопцеві малюють сни.

20. січня 1935.

 

НАУКА

 

Навчися в теслів ремесла,
навчись тесати слово.
Весна лірична відплила,
теслярське літо знову.

Горю молитвою сокири,
ношу із срібла строфи.
Летять слова в співучий вирій
під неба синім мохом.

20. січня 1935.

21