Сторінка:Богдан-Ігор Антонич. Зелена Євангелія. (1938).djvu/31

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Сад

[Біологічний вірш у двох відмінах]

1.

Тріпонуться слова, мов бджоли на дощі,
вривається розмова, ледве розпочата,
спалахують думки й ховаються мерщій
і погляд, мов метелик, ясний і крилатий.

Кімната нам заміниться в квітчастий сад
і сплетемось, обнявшись кучерявим листям.
Вросту, мов корінь, в тебе й спалахне роса
на наших ясних снах омаєних сріблисто.

2.

Нас двоє — два кошлаті й сплетені кущі
і усміх наш — метелик ніжний і крилатий.
Проколені думки, мов бджоли на дощі,
тріпонуться на гостре терня міцно впяті.

Пісні, мов ягоди, омаюють щодня
той сад, де ми ростем, обнявшись тісно листям.
Углиб, аж до коріння все отут сповня
рослинний бог кохання первісний і чистий.

15. березня 1935.

31