Перейти до вмісту

Сторінка:Богдан-Ігор Антонич. Ротації. (1938).djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Знов сажотруси стягом гимну
життя похвалу залопочуть.
Хто це у кухоль знагла гримнув
—  —  —  —  —  —  —  —  —  — ?

Чарки, мов птахи, відлітають
понад столами, попід стелю
лопочуть крилами скляними,
дзвінками грають понад синім
кущем димів, що корчму стелять.

Зівяла вже зоря остання
і місяць теж зівяти мусів,
та в черепа розбитій мушлі
шумить і плеще аж до рання
хор лупіїв і сажотрусів.

30. січня 1936.

11