Сторінка:Богдан Ігор Антонич. Три перстені (1934).djvu/39

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


СВІТАНОК


Сплигнула ніч з шумких дерев,
втікаючи понад дахами.
Замаяв голуб і дере
крильми хмарин іржаві плями.

Мов дзенькіт товчених склянок,
ясна музика підпливає.
Світанку куриться вино
і небо в синяві безкрає.

Аж юне серце затремтить
незаспокоєне й несите.
Устами спраглими в цю мить
всю хмільність світу хочу спити.


38