Сплигнула ніч з шумких дерев, втікаючи понад дахами. Замаяв голуб і дере крильми хмарин іржаві плями. Мов дзенькіт товчених склянок, ясна музика підпливає. Світанку куриться вино і небо в синяві безкрає. Аж юне серце затремтить незаспокоєне й несите. Устами спраглими в цю мить всю хмільність світу хочу спити.
