Перейти до вмісту

Сторінка:Богдан Ігор Антонич. Три перстені (1934).djvu/40

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ВЕРЕТЕНО



Стрільчастий день, прозорий холод
і вся невпійманість краси.
Широко креслиш пісні коло.
Ех, пахне ранок. Срібло й синь.

Душа острунена й зелена.
Сміється сніг, сміюся я.
Червоним сонця веретеном
закрутить молоде хлоп'я.

39