Сторінка:Богдан Ігор Антонич. Три перстені (1934).djvu/61

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ПІЗНЯ ГОДИНА



Об вікно кажан крильми вдаряє,
все принишкло, стихло, охололо.
Безвість манить нездійсненним раєм,
наче ртуть, спливає в жили холод.

Ходиш, ходиш, дивні тіні водиш,
з болем родиться у серці пісня.
Поплили над світом чорні води
ночі.

 Спати йди.

 Година пізня.

60