Перейти до вмісту

Сторінка:Богдан Ігор Антонич. Три перстені (1934).djvu/60

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
НІЧ


Розкрита книжка, лямпа, блудні нетлі,
ляга на серце ржа думок.
На стінах тіні в'яжуть круглі петлі
в чудний і нерозплутаний клубок.

Мов чорний кіт, сів череватий чайник,
годинник, наче джміль, гуде.
Яка ж солодка ця принада тайни
та слово, що мов з каменю тверде!

Бляшане небо, олив'яний місяць
і ночі попелястий дим.
Невже ж нема на цьому світі місця
поривам нездійсненним та палким?

59