Кінчаючи цієї книги співні, п'янливі сторінки, не думай, друже, що у них я горіти зможу крізь віки. Із поривань, надхнень, одчаю останеться лиш попіл мрій. Бо ж пам'ятник крихкий лишаю турботі й радості своїй.
