відновилу і яка досі там стоїть (їй 160 років), походив найстарший син Степана Чубатого о. Григорій, про якого згадує у своїх спогадах О. Барвінський (ст. 61, І том). Довгі роки він був парохом у Ступках. Як найстарший священик і декан, кожного року приїжджав до Тернополя на празник Успения Матері Божої і правив велику Службу Божу. Після Богослужения приходив він до нас на вул. Дороша, до своєї наймолодшої сестри, моєї бабуні в гості. Помер в лютому 1929 р. на 90-му році життя.
З родини Бриковичів вийшов один з найвидатніших громадських діячів Тернополя, проф. Ілярій Брикович, що про нього я вже вище згадував. Він, як ніхто інший, мав найбільше обов’язків на своїх плечах. Був головою ”Просвіти”, ’’Рідної Школи”, ”Міщанського Братства”, ”Сільського Господаря” та інших товариств. Вчив у державній українській гімназії і в жіночій ”Рідній Школі”. Опріч цього провадив своє власне господарство і був гордий із свого міщанського роду.
Були в нас також не менш славні роди міщан-ремісників, купців, промисловців, з яких вийшли патріоти і громадські діячі. Славні на все Поділля були такі тернопільські різники, як Майки, Яремовичі, Грицини та інші. На велику скалю провадив своє м’ясарське підприємство Іван Майка. Його м’ясні вироби, головно подільські ковбаски у консервах були експортовані до Англії. М’ясарська фабрика містилася у великому двоповерховому будинку на Ринку і належала до родини Майків: Івана, Василя і Петра. Була теж відома родина Яремовичів. Партеній Яремович жив на вул. Острозького. Брат його Тит мав свою м’ясарську крамницю на вул. 3-го Мая. Оба були чесні й поважні різники-купці не лише серед нашого, але й польського і жидівського населення. До інших працьовитих ремісників належали: Кузьмович, що мав варстат гострення ножів та ножиць, і Яцусь, який мав свою крамницю зі склом, образами та рамами. Обидва були тими могіканами, що до Другої світ, війни мали свої крамниці на Руській вулиці. Мали ми й своїх добрих городників: на Заруді Коршовського, на Оболонні Яремовича, а на вул. Микулинецькій Василишина. Два перші вирощували росаду, городину, а Василишин вирощував квіти. На вул. Валовій жив першорядний швець Демчук, у якого замовляли взуття майже всі багатші міщани. На тій вулиці мав кафлярський склад Кебузинський. На вул. Міцкевіча жив найкращий переплетник (інтроліґатор) Юськевйч. Мали ми доброго
