фесійнних акторів створив у Тернополі театральний колектив. Після довгих клопотань в російській окупаційній адміністрації він дістав дозвіл відкрити цей театр. Не дозволено одначе назвати його українським театром, лише дано йому російську назву ’’Тарнопольськиє Театральниє Вечора”. Лесь Курбас, як згадує про нього у своїх спогадах Теофіл Демчук, ’’людина ніжна, з вищою освітою, при цьому ввічливий і вирозумілий, був тим цементом, що споював молоду театральну організацію. Він був директором, режисером, композитором, хормайстром та балетмайстром”.
Виставкою безсмертної п’єси "Наталка Полтавка” Івана Котляревського в залі кінотеатру ’’Світезь” 18 жовтня 1815 р. розпочав театр свою мистецьку працю. Всі інші залі міста зайняли московські війська, і лише згодом став осідком ’’Тернопільських Театральних Вечорів” дім ’’Міщанського Братства” з його просторою залею та сценою, яка пам’ятала виступи таких корифеїв української сцени, як Микола Садовський, Марія Заньковецька, Йосип Стадник та ін. На сцені ’’Міщанського Братства” давала концерти наша найславніша оперна співачка Соломія Крушельницька. В 1911 р. читав на тій сцені Іван Франко свого невмирущого ’’Мойсея”. Адміністрація театру мала чимало клопоту з царською владою, яка забороняла друкувати афіші українською мовою. Арештовано і вислано на Сибір о. кан. Володимира Громницького і директора "Народної Торгівлі” Миколу Турина. Командування 6-ої Армії наказало явитися усім акторам в жандармерії, де відбулося списання протоколу з кожним актором. Перед кожною виставою треба було подавати текст афіші до цензури в канцелярії поліцмайстра.
При кінці березня 1916 р. виїхав Лесь Курбас до Києва, де вступив до театру Миколи Садовського. Керівником Т. Т. В. став Микола Бенцаль, а адміністратором Теофіл Демчук. До управи театру увійшли ще Володимир Калин та Ярослав Сеньків. Управа виготовила реґулямин, який підписали всі члени театру і взяли відповідальність на себе за його долю. Влітку 1916 р. вступили до театру Мар’ян Крушельницький, Микола Стрільчик і відома акторка Антоніна Осиповичева. Театр організовано на засаді паїв, і він переживав золоті часи. Вистави відбувалися 4-6 разів у тижні. Пересічно заробляли актори 300 рублів місячно! На той час були це великі гроші. Дізнавшись про те, що в Чорткові перебуває артист Іван Рубчак, управа
