Про початки першої загальної гімназії в Тернополі не маємо тут, поза межами батьківщини, багато джерельних матеріалів. Коротку згадку про неї знаходимо в історичному нарисі о. Петра Білинського, пароха села Довжанки біля Тернополя: ’’Місто Тернопіль і його околиця”. Ця невелика книжечка (перша частина), всього 57 сторінок, була видана в Тернополі в друкарні Ст. Коссовського у 1894 р. (Єдиний примірник тієї цінної праці про минуле нашого міста привіз до Америки колишній учитель народніх шкіл Тернопільщини Теодор Бекесевич. Ця книжечка зберігається в автора цих рядків). Ось що пише о. Білинський про початки першої загальної гімназії в Тернополі (ст. 51, 52, 53, 56):
”В Тернополі не було ще гімназії, найближча була у Збаражі, відкрита 1 жовтня 1789 р. Мабуть, довго прийшлося б ждати Тернополеві на гімназію, якби не особливий випадок. Цар Олександер І прогнав з початком 1820 р. орден оо. Єзуїтів з Росії. З Білорусії прибуло до границь Австрії 358 Єзуїтів. Центральний уряд у Відні був противний тому, щоб прогнані Єзуїти осіли в Австрії. Але намісник Галичини Гаувер інтервеніював в уряді, і за йго протекцією впущено їх 6 травня 1820 р. в границі Австрії. Листом з 20 серпня 1820 р. повідомив канцлер двора граф Заурав уповноваженого оо. Єзуїтів о. Ляндеса, що цісар Франц призначив для 50-тьох Єзуїтів річну пенсію 300 золотих ринських і асигнував на перші потреби влаштування 4.000 зол. річно під тією умовою, що вони відкриють у Тернополі 6 кляс гімназії і 2 роки філософії, а у Львові чи іншому місті зорганізують шляхетський конвікт. Умови ці Єзуїти прийняли. Зараз поїхав до Тернополя о. Зраніцький як їх уповноважений. Настоятель оо. Домініканів о. Жицінський відступив Єзуїтам манастир з костьолом, городом і площею за річний чинш 600 зол. ринських. Незабаром приїхало 6 Єзуїтів,
