Сторінка:Богдан Остап'юк. Давній Тернопіль (1984).djvu/51

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Янкевич, Прокіп Лукасевич, Клим Шанковський, Гусаківський, Алєксєвіч (поляк). Математики і фізики вчили: д-р Володимир Кучер, д-р Микола Чайковський, д-р Мирон Зарицький, Іван Боднар, Василь Безкоровайний, Осип Хома, Петро Лемеха. Природознавство викладали: Микола Мельник, Осип Фалендиш, Семен Сидоряк, Іван Галущинський, Юліян Мінко. Польської мови вчили: Анджей Снопко, Бронислав Рибінський, Дмитро Цебушник і Войтонь. Рисунків вчила Олена Гаврилко, стенографії Олександер Панейко. Руханкові вправи вели: Іван Дигдалевич і Теофіль Остап’юк. Шкільними лікарями були: д-р Володимир Вітошинський, д-р Омелян Борис і д-р Еміль Ратгавз.

Микола Сидоряк у своєму дописі в ’’Америці” (1963 р.) подає ще таких професорів тернопільської гімназії: о. Патрило, Гандяк, Володимир Марущак, Микола Войцєховський, Володимир Мацуцький, Репнінський, Микола Сабат, Тадей Смулка, Адольф Мусянович, Щурак.

До визначних учнів нашої гімназії, побіч Олександра Барвінського, належали: професор Іван Пулюй, д-р Євген Олесницький, д-р Кирило Студинський, проф. Іван Горбачевський, професор Микола Чубатий, Лесь Курбас, професор Станислав Дністрянський, Денис Січинський. Найвизначнішим учнем нашої гімназії — святині науки є син золотого Поділля, Блаженніший Патріярх і Кардинал Отець Иосиф Сліпий, який закщ чив тернопільську гімназію з відзначенням у 1911 році.

* * *

Сьогодні немає сліду з нашої святині науки — тернопільської гімназії. її мури впали жертвою останньої жорстокої війни між двома окупантами. Більшовики усунули рештки руїн. Пропали безповоротно річні звіти, клясові каталоги, цінні архівні матеріяли, на основі яких можна було б відтворити історію нашої гімназії. ”Нон омніс моріяр” (не вмру увесь). І справді не все гине, пропадає. Зникла безслідно матерія — будинок нашої Альма Матер, але залишилась навіки пам’ять про неї. З її л^урів винесли ми науку-знання, яких ані вогонь не спалить, айі вода не забере, залишились непроминальні духові цінності на все життя.

’’Новий Шлях” ч. 24-25, 10 і 17 червня 1967 р.