сько. Поява молодого, гарного актора, одягненого по-міському, звернула увагу російських старшин, які взяли його за австрійського шпигуна... Бенцаля арештували і відвезли до Тернополя, де мав судити його військовий суд. Суддя українець, який провадив слідство, перевірив його коротке перебування в селі і відкинув підозріння старшин та звільнив його з арешту. Саме у той час зорганізовано в Тернополі постійний театр під назвою "Тернопільські Театральні Вечори" під геніяльним проводом Леся Курбаса. До цього театру вступив Бенцаль разом зі своєю дружиною. Театр давав свої вистави спершу в залі кінотеатру "Світезь", а опісля в залі "Міщанського Братства".
При кінці березня 1916 р. виїхав Лесь Курбас до Київського театру Миколи Садовського. Керівництво "Тернопільських Театральних Вечорів" перебрав Бенцаль. У своїй режисерській праці ставив Бенцаль на актора як відповідального за свою ролю, не накидав готових зразків, і тому актор мав змогу творити постаті згідно із замислом автора. Бенцаль виправляв лише все те, що на його думку могло псувати п'єсу. Він ставив п'єси у реалістичних формах, спираючись на режисерських працях своїх учителів: Стадника, Курбаса, а опісля Загарова. Лесь Курбас після виїзду до Києва пише — у своїх спогадах, Теофіл Демчук про Миколу Бенцаля, — "живо цікавився театральним життям "Тернопільських Театральних Вечорів". Він листувався з акторами та надсилав театральні новини, які виходили у Києві. За його сприянням Микола Бенцаль і я (Т. Демчук) відвідали Золотоверхий Київ і були гостями Леся Курбаса та зложили поклін корифеєві українського театру Миколі Садовському. Він випитувався про репертуар, акторів, постановки п'єс, про умови нашої праці та не жалів нам порад. Перед від'їздом з Києва ми попрощалися з Миколою Садовським і отримали обіцяні ноти й примірники п'єс. Екскурсія до Києва поширила режисерський горизонт Бенцаля і дала поштовх до постановок, бачених нами у Києві."
"Тернопільські Театральні Вечори" проіснували до серпня 1917 року. 3 приходом австрійських військ театр ліквідувався, акторів мобілізовано, а Микола Бенцаль вступив до УСС-ів. "Знаю з оповідань сл. п. "Беня", — пише друга жінка Бенцаля, Олена Бенцаль-Карп'як у своїх спогадах, — що він з небіжчиком Іваном Рубчаком були на Україні із Січовими Стрільцями і організували театральні вистави". Повернувшись з Наддніпрянської України, Бенцаль і Демчук органі-
