бові згаданого Фіґаро з боку помененої де-Верт-Аллюр. Доктор Бартольо виступає за позивальницю, а звишменений Фіґаро сам за себе, якщо суд дозволить проти звичаю і судівничого права“.
Фіґаро. Звичай, пане Дубль-Мен, часто є надужиття; трохи вчений клієнт завсіди краще знає свою справу, ніж певні адвокати, що пріють на холоді, кричать на всі заставки, і, знаючи все, крім справи, так само мало заклопотані тим, що зруйнують клієнта, як і набриднуть авдиторії й присплять панів, а потім пиндючаться, нача вони скомпонували oratio pro Murena[1]. Я розповім справу в кількох словах. Панове…
Дубль-Мен. От уже багато зайвих, бо ви не істець і маєте тільки боронитись. Наблизьтесь, докторе, і прочитайте обіцянку.
Фіґаро. Еге ж, обіцянку!
Бартольо (вкладаючи окуляри). Вона виразна.
Фіґаро. Треба побачити.
Дубль-Мен. Тихо ж панове.
Пристав (пищить). Тихо!
Бартольо (читає). „Я, нижчепідписаний, посвідчую, що одержав від панни і т. д… Марселіни де Верт-Аллюр, в замку Аґвас-Фрескас квоту дві тисячі грубих карбованих піястрів! котру то квоту я їй поверну на жадання в тому ж замку та й оженюся з нею на знак вдячности і т. д“. Підписано коротко „Фіґаро“. Мій висновок за виплату писаної суми і за виконання обіцянки, з виплатою коштів правних. (Промовляє). Панове… Ніколи ще цікавішої справи не піддавано під розгляд суду: і від Оле-
- ↑ Oratio pro Murena — промова Ціцеронова на оборону консула Ліцінія Мурени винуваченого в незаконному здобутті консульства (62 до нашої ери): один із клясичннх зразків римського судового красномовства.
