Сторінка:Бомарше П'єр. Шалений день або одружіння Фіґаро. (Харків, 1930).djvu/138

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Фіґаро. Могло б вискочити два дваднацятка, і яке ж від цього лихо, ваша вельможність, коли нема нікого покаліченого? (До дівчат). А що ж? Хочете йти чи ні?

Граф (обурений). Чи ми граємо комедію? (Чути прелюдію фанфари).

Фіґаро. От гасло походу. По місцях, красуні, по місцях! Ну, Сюзано, дай мені руку. (Усі вибігають; Керюбен зостається сам, похиливши голову).

 
СЦЕНА VII
 
Керюбен, граф, графиня
 

Граф (дивиться вслід Фіґаро). Чи хто бачив зухвалішу людину? (До пажа). А ви, лукавий добродію, що удаєте засоромленого, передягайтесь швидше, і щоб я вас ніде більше не бачив увечері.

Графиня. Він буде дуже нудитися.

Керюбен (нерозважливо)  Нудитися! Я відношу на своєму чолі щастя на більш сотні літ в'язниці! (Накладає шапку і вибігає)

 
СЦЕНА VIII
 
Граф, графиня
 
(Графиня обмахується дуже віялом без слів)

Граф. Що він має на лобі такого щасливого?

Графиня (заклопотано). Певно… першу офіцерську шапку; дітям усе служить забавкою. (Хоче вийти).

Граф. Ви не зістаєтеся, з нами графине?

Графиня. Ви знаєте, що я почуваю себе недобре.