у Бомарше чимало особистих ворогів серед фінансистів жирондистського табору, його то арештовують — з найбезглуздіших причин (наприклад, що його будинок у передмісті Сент-Антуан сполучений підземним ходом із підземеллями зруйнованої Бастілії) — то звільняють. Нарешті, у вересні 1792 року він виїжджає в Лондон, обмислений усіма потрібними уповноваженнями для пристави зброї; приїхавши туди і не встигши ще нічого зробити, він дізнається, що конвент видав наказ про його арешт (на підставі брехливого доносу про його зносини з Людовіком XVI). Просидівши кілька місяців в англійській борговій в'язниці (через брак коштів), він вертається у лютому 1793 року до Парижу і з надзвичайною сміливістю борониться від обвинувачень у брошурі „Шість епох або оповідання про дев'ять найтяжчих місяців мого життя“. Він цілком реабілітується і знову виїжджає за кордон (в червні 1793 року) з дорученням від конвенту — дістати уславлені 52.345 рушниць хоч би за яку ціну. Але поки він марно намагається урятувати їх для Франції (кінець-кінцем, їх конфіскували англійці), його ім'я потрапляє в Парижі до списку еміґрантів. Революційний трибунал арештує його родину і конфіскує рештки його майна; переворот 9-го термідора визволяє його родину, але зате його самого обвинувачують у „співробітництві з Робесп'єром“. Тільки в липні 1796 року він дістає дозвіл вернутися у Францію після трилітнього нужденного перебування в Бельгії, Голяндії й Німеччині.
Останні три роки свого життя він прожив у Парижі, в марних спробах спонукати французький і американський уряд заплатити борги. Помер він 18 травня 1799 року, хоч і не в злиднях (як каже сантиментальна леґенда), але в доволі скромному матеріяльному стані.
У капіталістичній кар'єрі Бомарше почувається особливий стиль — стиль авантури й газарду. Три рази за своє життя він важив усім своїм майном і „добрим ім'ям“; перший раз виграв, удруге — програв, але не до краю, в третій — програв остаточно і тільки випадком урятувався від смерти. Це — найменше „життьовий стиль“ французької великої буржуазії XVIII століття, дуже обачної і розважливої. Бомарше — виходець із дрібної буржуазії, великі й ризиковиті грошові операції мають для нього
