питанні. Цим самим ЦК КПЗУ солідаризувався з виступом свого представника і поставив себе у конфлікт з лінією Комінтерну та ВКП(б) в національному питанні.
Ця помилка ЦК КПЗУ набирає тим більшого негативного значіння, що за теперішніх умов у Польщі вона йде на руку урядові Пілсудського в його національній політиці на Західній Україні, скерованій своїм вістрям проти СРСР, і заховує підготовку війни проти Радянського Союзу під прапором справжньої „неналежности“ України.
Той факт, що провідна група в ЦК КПЗУ і далі настоює на цій своїй грубій помилці, сигналізує нам небезпеку націонал - більшовицького ухилу в КПЗУ.
ЦК КПП як-найрішучіше засуджує цю поведінку більшости ЦК КПЗУ, як в корені помилкову і анти-комінтернівську, надто шкідливу для всього комуністичного руху на Західній Україні.
ЦК КПЗУ констатує:
1. ЦК КПЗУ ніколи не перебував і не перебуває тепер в будь-якій опозиції до національної політики КП(б)У. ЦК КПЗУ цілком солідаризується з національною політикою КП(б)У та зо всіма практичними заходами КП(б)У в ділянці національної політики. ЦК КПЗУ завжди був переконаний
