Ще й досі цей процес не закінчився. Обидві фінляндські високі школи утраквістичні, хоч і з абсолютною перевагою фінської викладової мови в них. Звичайно, такий стан не задовольняв жадного з двох національних таборів. Головно шведи були незадоволені тим, уважаючи фінізацію гельсінґфорського університету та політехніки замахом на свій історичний та культурний «стан посідання». Через це, коли повстала самостійна фінляндська держава, вони рішили закласти власними коштами приватний шведський університет. Протягом кількох місяців шляхом закладення спеціяльних фондів на цю мету й головно влаштуванням спеціяльних збірок — їм вдалося зібрати 14 мільйонів ф. марок. З осени 1919 р. вони заклали в Обо (Abo), де від 1040 і до 1827 р. містився теперішній гельсінґфорський університет, свій приватний університет. Це було приводом, щоб і фіни пішли цим шляхом та заклали там же свій приватний університет, зібравши на нього 24 міл. ф. марок. Таким чином, країна, населення якої числило у той час 3.364.807 душ (з чого 340.963 шведів), має 3 університети, з яких два утримував кожен нарід своїми власними коштами.
Але це ще не кінець цієї свого роду казки фінляндського громадського Self-help.
В 1910 р. вийшов перший фінський енциклопедичний словник, т. зв. «Tietosanakirja». Публікація зразкова, де зокрема добре опрацьовані були всі фінляндські справи. Це було досить дороге видання. На теперішні гроші коштувало 1200 фін. марок. Вийшло воно в накладі 21.000 примірників і було вичерпане на протязі кількох місяців. Нове його видання вийшло у 1925 р. в накладі — 40.000 і також було вичерпано шляхом попередньої передплати, заки ще появилося з друку.
