Фінський нарід має вже своїх меценатів із народа, що теж можна уважати доказом високої національної його свідомости. В 1917 р. трагічно загинув Альфред Корделін, фінський торговець і землевласник, який самотужки здобув широку освіту та став одним з найбагатших людей у Фінляндії, хоча розпочав свою кар'єру в дитинстві, як поводатар якогось мудрого сліпця-жебрака. Отже цей Ал. Корделін залишив своєму народові 50 міл. фін. марок для закладення спеціяльного фонду його імени з метою підтримки культури та поступу. Крім цього основного фонду в 50 міл. ф. марок заповіт А. Корбеліна передбачає закладення дальшого резервного фонду у такій самій квоті для забезпечення цієї установи.
В нарисі про засаду — «Нарід — собі» — не можна оминути заокеанської еміґрації поневолених европейських народів. Не раз доводиться чути лихі закиди на її адресу. Мовляв, вона винародовлюється, а під національним оглядом — це мертве тіло. В дійсності це не так. Без долярів американських еміґрантів іноді тяжко собі уявити існування та розвиток культурних і господарських установ у краю, не згадуючи вже про політично-визвольну боротьбу багатьох европейських поневолених народів. Який з цих народів не користувався допомогою своєї американської еміґрації? Литовці, чехи, поляки, югославяне, жиди, каталанці, українці і т. д. — кожен з цих народів має з Америки більшу чи меншу долярову підтримку для полегчення свого культурного та господарського розвитку в Европі.
Зупинюсь тут коротенько на однім дуже яскра-
