лиш дозволено на студії женщин в унїверситетах, але вже ті заведеня хорошо розвинули ся. По унїверситетдах в Швайцарії, дальше в Парижи, Лондонї і Кембріж та по росийских школах висших студіює богито женщин медицину. Управа Босни іменувала в дольній Тузлї женьщину лїкаркою, бо справедливо примічено, що для магометаньского населеня доконче треба лїкарок. Але неконче лиш у магометаньских жінок є та обава, даватись оглядати лїкареви мужчинї; длятого, заключив справоздавець, не повиино правительство робити перешкоди в допущеню жінок до студій медичних і фармацевтичних по унїверентетах, Резолюцию сю передало правительству до узлядненя. —
В вівторок. 12-го січня, зачала ся в палаті послів ґенеральна дебата над торговельними трактатами.
До голосу записало ся було до 100 послів, тому президія палати умовила ся з комісиями парлямантарними трох більших клюбів і згоджено ся, щоби до голосу допустити лиш но 13 бесїдників за і против. Кромі того мали ще промовляти референти комісиї: др. Гальвіх більшости, а др. Кляіч меншости, а в кінци і мінїстер др. Штайнбах.
Др. Гальніх зазначив в своїм справозданю вагу заключеня трактатів, бо хоч трактати, як казав він, не значать ще то само, що заключенє мира економичного, то все таки є они мовби прелїмінарем мира, Головна-к вага тих трактатів лежить в їх політичнім значіню, бо они причинять ся до скріпленя союза, і длятого всї сторонництва повинні доказати своїм голосованєм. що загальна ідея державна перевисшае іх партийні інтереса.
Референт меншости др. Кляіч, і єго дальматиньский товариш посол Бонда промовляли головно проти трактату торговельного з Італїєю, доказуючи що пр. через зниженє цла н італійські вина в 20 злр. на 3 злр. 20 к. знищить ся цїлковито продукцию вина дальматиньского. Бесїдники сї признали однак, що трактати торговельні взявши їх в цїлости, приносять користь нашій державі.
Бесїдником против всіх трактатів був молодоческий посол др. Крамарж виводичи, що трактати сї а імено трактат в Нїмеччиною був одиноким ратунком для промислу Нїмеччини позаяк ся держава буде могла висплати свої продукти промислові до Австриї і на балканьский півостров, а Австрия буде мусїла обмежити ся на рільництві. —
З дальших послів, котрі промовляли в сїй справї поднести треба бесїду посла Вашатого. Посол сей в довшій промові вказав наперед на упадок парляментаризму позаяк трактати ті накинено палатї до принятя. Австрийский промисл, казав дальше бесїдник, не видержить конкуренциї з нїмецким, бо вже тепер продукти нїмецкого промислу дуже дешеві. Так само і на Балканї не видержить Австрия конкуренциї з Нїмеччиною. Обговорюючи полїтику заграничну вказав Вашатий, що Росия не покине нїколи гадки заняти Царгород, а тридержавиий союз нїчо не здасть ся, бо в Австриї народи є єму противнї а в Італїї зоюз сей не має значіня. Говорячи про внутрішну полїтику зазначив, що ґр. Тафе віддав ся під курателю лївицї.
З польких послїв говорили в справі трактатів посли Козловский і Розеншток. Перший обговорював справу в сторони полїтичної і зазначив. що льояльне становище Поляків, яке они заняли супроти торговельних трактатів і тридержавного союза, добуло собі признанє з сторони цїсаря і канцлера нїмецкої держави. Поляки спід Австриї мусять також голосувати за трактатами, позаяк сим заявляють вдячність цїсареви і підпрають єго консолїдуючу полїтику i значінє держави. Вкінцї заявив бесїдник, що Поляки є противні подібному трактатови з Румунїєю. Посол Розеншток обговорював справу з становиска економичного і вказав при тїм на потребу инших реформ економичних, як реґулициї валюти, реформи доходового і заробкового податку, вкінцї полїтики відповідаючої потребам рільництва.
Дальший хід нарад на загальнім зборі „Рускої Бесїди“ був такий: По прочитаню справозданя промовив надсов. Сид. Винницкий і висказав бажанє, щоб новий видїл при стяганю довгів поступав оглядно з дїйсними членами товариства і уважав на хвилеву їх неспроможність сплатити все нараз; зрештою принято справозданє до відомости.
Відтак подав скарбник Оп. Руснак осьтаке касове справозданє: Приходів за мин. рік було всїх 702 зл. 14 кр. На то склались: соймова запомога 200 зл., вкладки членьскі 138 зл. 72 кр., за калєндар 71 зл. 35 кр., за „Біблїотеку для молодїжи“ 147 зл. 42 кр., за инші книжки 44 зл. 15 кр., за інсерати 25 зл, сплачені належитости 75 зл. 50 кр. — Розходів було 677 зл. 91 кр., а то: друкарня 435 зл. 50 кр., адмінїстрация 137 зл. 36 кр., слуга 24 зл., оштемильованє і брушурованє калєндаря 45 вл, 57 кр., сьвітло і опал 14 зл. 66 кр., недобір з р. 1890-го 20 зл. 82 кр.
Справозданє се принято до відомости і на внесенє п. Серг. Шпойнаровского в імени контрольної комісиї удїлено одноголосно видїлови абсолюторію.
Загальний збір одобрив также прелїмінар на рік 1892-ий.
По короткій нарадї над вибором нового видїлу вибрано через аклямацию однодушно на видїлових: дра Степ. Смаля-Стоцкого, судию Володимира Михальского, проф. Єр. Пігуляка, уч. Опанаса Русшака, Сухоноса, Якубовича і авскультапта Грицька Ганкевича; на заступників виділових: проф. Шпойнаровского, Юл. Кобиляньского і совіт. Ясеницкого; до надзорчої комісиї: контр. почт. Глиньского, Окунєвского і амануента Ронґуша.
Зараз по довершенім виборі зголосив ся до слова проф. др. Степ. Смаль-Стоцкий і звернувши увагу збору на те, що між ново вибраними видїловими нема довголїтного члена видїлу а теперішного голови п. Ом. Поповича, ато зачерез те, що він опускає вже Чернівцї, розпрощав ся з ним в імени товаришів видїлових сердечними і щирими словами; відтак піднїс єго величезні заслуги для товариства „Рускої Весіди“, до котрої пристав 1877-го р. а для котрої від 15-го липня 1878-го р., в котрім то роді вибрано єго до видїлу, він то яко секретар, біблїотекар, то знов яко редактор і адмінїстратор вадивань „Рускої Бесіди“ — „Біблїотеки для молодїжи“ і „Калєндаря“ — то нарештї яко голова працював ревно, невтомлено, безнастанно, сумлїнно і безкористно і серед глубокого зворушеня аж до слїз, цїлого збору оголосив однодушну волю цїлого збору, віджати сему доброму і щирому синови Матери Руси найбільшу заплату, яку може товариство роздати, а то таку, що загальний збір іменує єго почесним членом. Настала справдї велична хвиля, якої рідко кому трафляє ся дожити: в очах участинків збору заблисли слези вдяки для многозаслуженого товариша, що майже сам один довів до того, що сегодия сотки аркушів друку, розкинені ним на Руси, сповняють добре свою просьвітну задачу; гордість буковниьскої Руси на свого доброго сина розлягли ся на обличчях усїх, а п. Ом. Попович. зворушений до дна душі такою неуданою і невимушеною щиростню найшов лиш слезу подяки. На внесенє проф. дра Стоцкого ухвалено, щоб на прощанє з дорогим товаришом зійти ся вечером о 7-ій годинї в готелю метрополь.
При точцї: вільні внесеня — поставив міщанин з Садаґури, п. Щербанович, внесенє, щоб „Руска Бесїда“ видала для православних Русинів Молитвенник; се внесенє принято з поправкою п. Іллюка, уч. з Дубівцїв, щоб попри церковнословяньский текст поміщено также i руский текст молитвів.
На внесенє слухача філ. Колесси поручено видїлови, застановити ся над тим і здати справу слїдуючому загальному зборови, чи би не добре було, дарувати біблїотеку „Рускої Бесїди“ товариству „Союз“, щоб тим чином могла она бути упорядкована і щоб з неї можна користати.
Відтак ухвалено на внесенє Колесси з додатками Ясеницкого, Стоцкого і Винницкого, щоб в цїли призбираня фондів на виданє творів Юрія Федьковича, старати ся побільшити Фонд імени Федьковича, а на те щоб а) як найскорше оголосити в часописях фондацийну грамоту, б) завізвати цїлу Русь до складок на той Фонд, в) просити маючі рускі товириства і інститути причинити ся до побільшеня сего фонду, г) розпочати виданє творів Юрія Федьковича випусками ще сего року, д) і на те розписати предплату. Нарештї на внсенє Колесс в додатком Стоцкого поручено виділови старати ся всїми силами с побільшенє соймової запомоги, на те, щоб розширити „Біблїотеку для молодїжи міщан і селян“ головно з огляду на на потреби міщаньства і селяньства.
На закінченє подякував голова товариства всїм членам за їх щиру дбалість о справи товариства, особливо-ж піднїс заслугу тих, що з подальших сторін прибули на загальний збір; за велику честь, якої єму довелось сегодня дожити, бажає він відвдячитись дїлом і нарештї підносить оклик в честь нашого найнсянїшоге цїсаря.
Видїл тов. „Руский Народний Дім“ рішив на засїданю дня 16-го сїчня, просити всїх членів залягаючих з вкладками, щоб їх вилачували і завізвати довжників до уплати довгів.
Не треба чей споминати, що всїм Русинам а особливо буковиньскій Руси повинноо залежати на тім, щоб сей iщститут народний став вже раз міцпо на влсні ноги. Длятого не треба на него забувати і при всяких нагодах: на весїлях, хрестинах i всяких домових забавах все і всюди збирати і найменші датки на „Руский Народний Дім“ в Чернівцих.
На „Народний Дім“ зложили: о. Бонковский з Шупарки (в Галичинї) 1 зл. і п. Іван Белей, редактор „Дѣла“ 1 зл. — Сердечне спасибі.
Руска Міщаньска Читалня устроює сих мясниць в салї молдавскодо готелю три вечерки з деклямациями, сьпівами і танцями, а то 24-го сїчня, 7-го і 28-го лютого. Може і руску інтеллїґенцию покортить послухати гарного сьпіву нашого міщаньского хору під управою п. Євг. Якубовича, а также причниити ся невеличким датком до зросту читалнї.
Ново вибраний видїл тов. „Руска Бесїда“ уконституунав ся так: Смаль Стоцкий, заступник судия Володимир Михальский, писар Василь Сухонос, скарбник Опанас Руснак, адміністратот Євгенїй Якубович, контрольор Грицько Ганкевич, чден видїлу Єротей Пігуляк.
Для бідних руских школярів на руки проф. дра Степ. Смаля-Стоцкого прислав о. Осиф Баласевич, рус. кат. парох в Боянах 4 зл. 38 кр. зібраних на різдвяні сьвятки між своїми парафіянами. На ту суму зложили ся: о. Ос. Балассвич 1 зл., Василь Юр. Кучук, Юр. Хатус і Анниця жінка Андрія Томи по 20 кр., Дмитро Супрович, Юр. Михалчан, Стон. Кучурівскій, Юр. Дирда, Василь Кобзар, Сем, Анцр. Федорак Мих Дмитро Гавка, Мик. Гушкаль, Сотем. Гаика, Юр. Тома, Васпль Дирда, Юр. Василь Тома, Степ. Юрко, Степ. Максимець, Вас. Ил. Тома, Григ. Ґросул, Ів Сем. Федорак, Ів. Ігнатюк, Вас. Якоб, Степ. Поклїтар, Кость Гавка і Олекса Ганка по 10 кр., Цент. Гарасим 7 кр, Параска Морач 6 кр. а Степ. Боднарук 5 кр. — Сердечне спасибі всїм добрим людям за їх дарунок. З малих гроший робить ся
