інтелігентного й вирозумілого, безпосереднього в спілкуванні з учнями, навіть жартівливого. Усі підкреслюють його вміння захопити аудиторію, викликати зацікавлення предметом вивчення, що згодом кожному з учнів допомогло у професійному становленні.
До львівського періоду належить написання творів різних жанрів: хорів “Наймит” до слів І. Франка (з нагоди відкриття пам'ятника на могилі поета в 1933 р.), “Многая літа” (присвячення В. Балтаровичу та Г. Голубовській, 1933 р.), “Був май” до слів Б. Лепкого (до 60-ти річчя поета, 1933 р.), 21 обробка українських народних пісень, опублікована у Великому співанику “Червоної Калини” в 1937 р., солоспіви “Ти любчику за горою” до слів У. Кравченко для високого голосу в супроводі фортепіано, присвячений акторці Л. Кривицькій (1930 р.), та “Поклін тобі, моя зів'яла квітко” до слів І. Франка для тенора з супроводом симфонічного оркестру (з нагоди Франківської академії в 1933 р.), Інтермеццо для фортепіано (1934) та фортепіанні твори для молоді (видання “Супрому”, 1935 р.), Похоронний марш для симфонічного оркестру (з нагоди академії до 10-ліття смерті С. Петлюри, 1936 р.), Просвітянський марш для духового оркестру і хор “Сонце “Просвіти” (1938 р.), музика до п'єси Ю. Косача “Кирка з Льолео або Львівська спокусниця”, поставленої театром ім. Котляревського у Львові режисером В. Блавацьким (1938 р.). Не була закінчена праця над двома великими творами — “Радуйся, Маріє” до слів Ю. Федьковича для мішаного хору з супроводом симфонічного оркестру та Сонатою-бревіс для фортепіано. До цього періоду І. Соневицький відносить також написання двох пісень-молитов “Отче Наш” і “Богородице Діво” (перша для високого баритона з ф-но, друга для меццо-сопрано з ф-но)[1].
Все частіше музика Н. Нижанківського звучить у концертних залах Львова й інших міст Галичини, збагачуючи музичне життя краю. Фортепіанне тріо виконувалося 8.06.1935 р. на вечорі нової української музики “Супрому” (Р. Савицький — фортепіано, Р. Криштальський — скрипка, П. Пшеничка — віолончель), 7.05.1939 р. у концерті тріо сестер Галі, Стефи та Володимири Левицьких. II частина тріо і солоспів “Засумуй, трембіто” звучали в концерті “Стрілецька пісня в музиці і слові” (листопад, 1936 р.). Фортепіанні твори виконували у Львові крім Л. Колесси: сам автор (Коломийка, січень 1930 р.), Р. Савицький (“Мала сюїта”, квітень 1934 р.), Д. Гординська-Каранович (“Мала сюїта”, лютий 1938 р.), Г. Левицька (Прелюдія і фуга на українську
- ↑ І. Соневицький. Композиторська спадщина Н. Нижанківського, Рим, 1973, стор. 6-8.
