каденції. Стихія народної пісенності в обидвох солоспівах підсилюється куплетно-варіантною формою. Внаслідок специфічної виразовості мелодики тут значно скромніша роль фортепіанної партії порівняно з попередніми солоспівами.
Особливою виразовістю наділені солоспіви-молитви “Отче наш” і “Богородице Діво”. Вони основані на пісенній мелодиці благородно-піднесеного романтичного типу з продуманим і послідовним виділенням кульмінацій у фразах і їх взаємодією. Переважає варіантний розвиток квадратних мелодичних структур. Фактура фортепіанного супроводу хоч і повнозвучна, насичена альтераційними і еліптичними гармоніями, але стримана у фігураційних засобах, позбавлена будь-яких слідів зовнішньої пишності та емоційної вибуховості, так характерної для деяких солоспівів Н. Нижанківського.
В цілому на прикладі солоспівів спостерігається певна еволюція авторського стилю, спрямована на поглиблення психологічної виразовості музики: вдосконалюється майстерність володіння малими вокальними формами, розширюється сфера емоційної виразовості (психологічне проникнення в суть ліричності, епічний драматизм з громадянськими мотивами, національна характерність, релігійне зосереджене самозаглиблення).
Н. Нижанківський проявляв стійку прив'язаність до хорового жанру: він є автором 35 хорових творів різних жанрів. Ці твори складаються з двох груп: авторських композицій і обробок народних пісень.
З першої групи виділимо твори найбільш художні й змістовні, які можуть стати найбільш показовими для творчого стилю композитора. Це два твори, які посідають у його творчості особливе місце: “Наймит” і “Галочка”. В обидвох спостерігаємо глибокий музичний зміст, досягнутий майстерним використанням широкого спектру виразових засобів.
“Наймит” на сл. І. Франка — один з небагатьох випадків звернення Н. Нижанківського як типового лірика до теми громадсько-патріотичного звучання. Написаний з нагоди відкриття пам'ятника на могилі І. Франка у Львові, хор відображає ставлення композитора до цієї події, його розуміння постаті великого поета, а також ті духовні устремління, які хвилювали його як громадянина у львівський період життя.
Цей мішаний хор а капела написаний у формі двочастинного циклу прелюдії — фуги, в драматургічній єдності якого й розкривається зміст відомого вірша. Прелюдія складається з
