Крім власної дослідницької праці, відділ увесь час силувавсь про водити ідею систематичного, особливо стаціонарного, дослідження села, пропагуючи це на Вкраїні та по-за ї ї межами. Перш за все треба було втягти до такої праці музеї, з мертвих „схованок” зробити їх живими дослідницькими інституціями, які в праці над дослідженням народніх мас відкинуть усяку випадковість й активну участь у систематичній праці візьмуть. Це почасти вже й пощастило досягти, і кілька музеїв тепер органічно звязано з відділом спільними науковими інтересами.
Друга важлива справа — це була потреба сперти науку про людину на даних природничих наук. Для цього відділ силувавсь знайти звязок з науковими інституціями та окремими спеціалістами з усіх галузів знання, щоб вони теж провадили систематичну працю в своїй спеціяльності по тих місцях, де провадиться систематичну народознавчу роботу. При цьому підкреслювано потребу звертати увагу на народне знаття в кожній царині, що дасть багатий матеріал для розвитку наукової мови та цінні дані для будівничих нових форм життя.
Зокрема, вжито було заходів, щоб звязати відділ з науковими інституціями та окремими вченими, яких завданням є вивчення людини на Вкраїні, в сусідніх республіках та за кордоном, щоб поширювати ідеї стаціонарного дослідження села, з ’ясувати окремі побутові явища, один одному допомагати в науковій праці, обмінюватись матеріялами та літературою.
Студентські краєзнавчі об’єднання теж стояли в тісному звязку з відділом, який давав їм інструкції та програми до збирання матеріялів, улаштовував лекції, курси, а вони з свого боку допомагали відділові збирати етнографічні речі, бібліографічні відомості, то-що [1]).
Науково-громадська праця. Відділ прочитав цикл лекцій у місцевих студентських організаціях; знайомив діячів у царині народознавства з методами й планами праці відділу; давав відповідну допомогу вчителям міських шкіл, бо їх нові принципи змушували цікавитися народознавством.
Відділ улаштував виставку народньої драматичної творчости (для цього запрохано було селян з поблизьких сіл, де ці твори ще не вимерли) і виставку етнографічних малюнків Ю. Павловича.
Разом з Підсекцією Матеріального Побуту Краєзнавчої Комісії У. А. Н. улаштував відділ місячні курси для підготовки збирачів етнографічних матеріялів; курси ці прослухали 49 душ люду.
Крім цього, співробітники відділу брали живу участь у працях народознавчих інституцій та об’єднань Київа.
- ↑ Список цих інституцій та окремих діячів, що з ними відділ перебував в науковому звязку, буде вміщено в дальшому числі „Бюлетеня“.
